Зовсім скоро настане світлий важливий для багатьох людей день, 9 травня. Ми будемо радіти так само, як раділи наші прабабусі і прадідусі; будемо говорити “спасибі” всім, завдяки кому сьогодні молоде покоління безтурботно гуляє  парком. Важко усвідомлювати, що цього могло б не бути, і я  не писала б цю статтю, якби не нескінченна мужність і відданість, незгасна надія і віра наших солдатів у Перемогу!

 

 

У минулому році мій клас узяв шефство над могилою невідомого солдата, який віддав життя за свободу і незалежність нашої Батьківщини. П’ятого травня цього року ми продовжили нашу традицію: дружно очистили територію навколо могили, поклали квіти. Хочеться вірити, що ніхто не забуває про подвиг цих людей, про їх безцінний внесок у наше з вами життя. Люди, пам’ятайте, якою ціною завойоване щастя.