«Історія змушена повторюватись, тому що її ніхто не слухає».

Лоуренс Пітер

Існують події , які торкаються багатьох  людей,незалежно від місця проживання, національності, віросповідання, тощо. Війна 1939-1945рр, напевно, ніколи не зітреться з пам’яті людства. Багато суперечливого ми чуємо на сьогоднішній день. Надамо право історикам працювати із фактами.

Шкільний театр «Етюд» взявся за виставу під назвою «У квітні 45». До літературної основи було втілено реальну історію дівчинки  Ганни  Касьяненко з селища Мішково-Погорілово, що на Миколаївщині. Розповіла її  учитель нашої школи КапусєнкоЛ.М., для якої Аня доводилась рідною тіткою.

Цією виставою ми хотіли показати жах, який несе війна,війна яка влаштована купкою людей , забираючи мільйони невинних життів. Війна, яка не рахується ні з чим, зламуючи долі людей.

Війна  і діти , які гинули так і не розпочавши життя.

Нажаль і сьогодні є діти війни, які гинуть на Сході нашої Батьківщини, стають каліками, сиротами. Слова нашої героїні Ані  «не може такого бути, щоб зло не було покарано» звучать, як надія.

Вистава мала відбутися у квітні, але був карантин. Кінець травня – гаряча пора у школярів, але актори після учбового дня приходили на репетиції і старанно працювали.

Керівник гуртка «Етюд» висловлює подяку всім учасникам. Із задоволенням називаємо їх імена: Іванов Михайло, Коротя Максим,Сар’ян Денис, Лютова Аліна,Пайкіна Ксенія,Буцрцева Катерина, Григоренко Михайло, Тарасов Дмитро.